Четверта субота листопада – скорботний день для всієї України
Сьогодні, 22 листопада у Глобинській громаді відбулися заходи присвячені вшануванню пам’яті безвинно убієнних, зморених голодом українців 1932-1933 рр.. Геноцид українського народу, вчинений комуністичним режимом, став національною трагедією, що зменшила кількість населення України, за різними підрахунками, на 3-5 мільйонів жителів.
Голод 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Кожен 5-й українець помер тоді лютою голодною смертю. На Глобинщині від голоду помер кожен четвертий житель, а в сусідньому, колишньому Кринківському районі, – кожен третій. І це тільки те, що вдалося виявити з архів та записів, адже майже шістдесят років говорити, писати і згадувати про голодомор суворо заборонялося.
Під час голодомору 1932-1933 років майже повністю вимерло хліборобське село Семимогили. Тут у 1926 році, згідно даних перепису, проживало 1067 осіб: 496 чоловіків та 571 жінка. 1063 жителів села були українцями. Замість знищених голодом семимогильчан, на їх місце сталінські кати переселили росіян, жителів Воронезької, Брянської та Курської областей. Переселенцям комуністи цинічно пояснювали, що місцеве українське населення ледаче, не вміє працювати, від чого і голодувало. Ці жорстокі цифри і ця цинічна брехня не можуть залишити байдужим нікого.
Вічна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!
