A A A K K K
для людей із порушенням зору
Глобинська громада
Полтавська область, Кременчуцький район

Пирогівському вищому початковому училищу – 110 років

Дата: 02.09.2020 10:01
Кількість переглядів: 913

«Устійний віками лад»  сколихнули,  впевнено відкинули догму про  неосвіченість села  і одержимо  рушили до втілення Шаленої, Високодумної,  Гоноровитої, Нечуваної майже Химерної мети – творення Школи рівня повітового, чи губернського  міста – чотирьохкласного міського училища  (повна назва на дату відкриття 1 вересня 1910 року) в рідних козацьких Пирогах – наші Мудрі, Високоосвічені,  Прозорливі, Завбачливі, Згуртовані, Прогресивні   та Дієві ПРАДІДИ. Не казенні, не буденні душі творили те диво – "освітній простір"( нині фасонисті слова). Їм (Пирогівським козакам) баглося змін і перемог, і нових інтелектуальних атак, а не днів, сповнених манірності і чвар, бідних на шаленство дум і шляхетних поривань.

 

Величний, "спеціально запроектований", унікальний для сільської місцевості навчальний заклад, що відкривав обрії середньої освіти   тодішнім міським жителям постав в самому Серці Села Пироги завдяки подвижницьким зусиллям, титанічній колегіальній праці ерудованої козацької громади. Поглянути б  через товщу віку  на події  тих тріумфальних для громади днів; запустити  б машину часу, щоб дати відчуття Потужного  духу Єднання для Зримо-Вікових  звершень  на  благо  Майбутнього  всієї громади. Що за сила стала подвижницьким духом у титанічній праці?        Культ Великої Любові до Дітей, Онуків, Правнуків і Пра…правнуків, незборима спрага шляхетної мети, амбітний шлях творення унікального освітнього простору для майбутніх поколінь, неймовірне бажання довести світу і насамперед собі, що благословенна ціль і згуртованість долає всі перепони – безнастанно рухали Козацькою громадою вперед і виливалися в граничне напруження сил та досконалу мобільність, щоб за два роки (1908-1910) створити Світоч гідний рівня повітового і губернського центру. Яка Прозорливість і Духовність таким способом відповідати багатоликому світові: "Хто ми є ?". І хай відчуття, що "ми стоїмо на плечах гігантів" додає нам наснаги і бажання передати онукам і правнукам цей унікальний скарб минувшини Полтавського краю як рвійність до шляхетної мети!

 

 

Залитий світлом фасад історичної Пам'ятки, осяяний промінням, що зазирає в "темряву" століть і висвітлює Велич Козацької Громади Пирогівського краю. Праправнуки козацьких родів розгортають нову сторінку нашої Школи.

 

Декілька промовистих фактів про наш Світоч.

 

1.Чотирьохкласне міське училище (приблизно освітній рівень сучасної дев'ятирічки) –навчальний заклад переважно для міських дітей, де учнів приймали на навчання після проходження курсу початкової школи. Завбачлива Пирогівська козацька громада, маючи 2 початкові школи: церковно – приходську,  двокласне міністерське училище; будує третю – земську в 1907 році в Пирогах, і відкриває такий же навчальний заклад  в Борисах в 1908 році, щоб розширити підготовчу базу для майбутнього училища ( за матеріалами Державного архіву Полтавської області та самодруку  Бориса Лісовицького " Спогади Пирогівчанина")

2. У 1910 році у  Полтавській губернії планувалося відкриття чотирьохкласних міських училищ в містечках: Нові Сенжари, Рашівці, Диканьці, Устивиці, Оржиці та селі Пироги. Слід відмітити,   що в усіх інших населених пунктах будуть відкривати навчальні заклади в наявних приміщеннях двокласних міністерських училищ, а " В ПИРОГАХ  ЕСТЬ ПОМЕЩЕНИЕ МЕСТНЫМ ОБЩЕСТВОМ ВЫСТРОЕННОЕ СПЕЦИАЛЬНО ПРОЕКТИРУЕМОГО УЧИЛИЩА– ОБШИРНОЕ КАМЕННОЕ ЗДАНИЕ " (за матеріалами фондів Центрального державного історичного архіву).

2.   З шести чотирьохкласних училищ запланованих для відкриття в Полтавській губернії у 1910 році вдається розпочати навчальний процес лише в трьох, прикметно, що лише в Пирогівському 1- го вересня 94 учні в просторому, монументальному, новому закладі сіли за парти. Навчальний процес в Новосенжарському (69 учнів) та Карпилівському (49 учнів) розпочався 1 жовтня 1910 року(за матеріалами Центрального державного історичного архіву України, м.Київ) .

3.  Пирогівський навчальний заклад був зведений за 2 роки (вереснь 1908– серпень 1910 року). Подолання бюрократичних перепон козацькою громадою у дозволі на виконання проекту та його погодженні в повітовому земстві, в дирекції народних училищ, в губернатора Полтавської губернії, в попечителя Київського учбового округу, в Міністерстві Народної освіти в Санкт-Петербурзі тривало 3 роки ( за матеріалами Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України) та Державного архіву Полтавської області).

4. Величний, "спеціально запроектований"  ("проєкт відповідав стандартам більш прогресивних і вищих класом навчальних закладів". Зокрема,   можливе, використання графічних матеріалів та планів двоповерхових  будівель: Полтавського чоловічого духовного училища(1876 р.)  та  Полтавського Олександрійського реального училища (1879р.) – гіпотеза кандидата архітектури Оксани Бєлявської:"Облікова документація для занесення об'єкту культурної спадщини: Пирогівського вищого початкового училища до Державного реєстру нерухомих пам'яток".

 

За  формою історична будівля   також  схожа з приміщенням Полтавського губернського  земського управління ( нині Полта?вський краєзна?вчий музе?й і?мені Василя? Криче?вського ).

 

 5. Унікальний для сільської місцевості навчальний заклад   був лише в  Пирогах    серед  19 -ти  волостей Кременчуцького повіту. В місті Кременчук функціонувало  два чотирьохкласних міських училищ.

 

 6. В 1911 році з  88-ми чотирьохкласних міських училищ Київського навчального  округу (включав навчальні заклади Київської, Волинської, Подільської, Чернігівської і Полтавської губерній) Пирогівське  за освітнім простором  було одним з  найбільших ( 223,6 кв. саж.– 1017,88 кв.м.): «  просторі класи з великими вікнами, високими стелями, дві бібліотеки, неймовірно світлий рекреаційний зал з відмінною акустикою, велич коридорів –  для зручностей 162 учнів ( згодом їх стане значно більше)  були   вдалими і навіть завеликими» за матеріалами Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України).

 

7. Вартість будівництва складала 25 000 карбованців, прикметно, що Полтавське губернське та Кременчуцьке повітове земства виділили по 2000 карбованців на зведення навчального закладу, решта –  козацька громада Пирогівської волості ( входили Пироги з хуторами:  Балакланове, Гнойове, Дегтяреве, Здорикове, Зінченкове, Макайдине, Торубарине, Череваніве, Шепелявщина,; Яроші з хуторами:  Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро; Бориси з хуторами Башилівка, Василенкове, Натягайлівка; Опришки з сімома хуторами; село Битакове озеро з хуторами при Гострій Могилі, Таранцеве; село Велика Устимівка з Мойсеївкою та  Іванівкою; село Мала Устимівка з хуторами Декове, Котляревщина, Куп'єватий, Попівщина.   Сотні возів цегли, каміння, піску,  дерева, вапна, заліза козаки перевозили власними силами. ( За матеріалами Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України та Державного архіву Полтавської області).

 

8. При зведенні  навчального закладу було використано лицьову, фасонну та звичайну цеглу не менше ніж  з 4-цегельних заводів, сумарна кількість – приблизно 320 000 штук ( підрахунки  архітектора Олексія Мацака - автора дослідження: "Науково-технічний звіт за результатами обстеження оцінки технічного стану придатності об’єкту культурної спадщини" Пирогівське вище початкове училище по вулиці Чумацький шлях,83-А у с. Пироги Глобинського району Полтавської області."

 

9. В Пирогівському вищому початковому училищі ( з 1913 року – нова назва закладу) навчалися діти з 39- ти населених пунктів, були навіть, учні з Липового, (близько 50 кілометрів), що   проживали на квартирах,  як стверджує, Борис Лісовицький в  " Спогадах  Пирогівчанина").

10. В начальному закладі щодня викладалися  дві іноземні мови на платній основі : німецька та французька;  окремо викладалися  уроки співів,  музики, танців, діяв струнний оркестр, ставилися п'єси і сценки з опер, функціонували: рекреаційна зала з відмінною акустикою та неймовірної краси убранством, великі  бібліотеки фундаментальної і художньої літератури, вуличний спортивний майданчик ( за матеріалами Центрального державного історичного архіву України м. Київ (ЦДІАК України).

11. В 2008 році вийшла в світ  фундаментальна дослідницька  робота вчителя Пирогівської школи Олександра Матвійця:  "Школа і долі"( 650 с.), що базується на архівних даних, сотнях письмових та усних свідчень, фотодокументах, в основному присвячена освітньому процесу та випускникам   історичного приміщення школи.

 

 

Староста Пирогівськго старостинського округу

Тамара Кір'ян



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень