Профілактика опісторхозу
Опісторхоз - природно-осередковий гельмінтоз тварин і людини, що характеризується ураженням жовчних шляхів, печінки та підшлункової залози.
В організмі людини паразит може жити протягом багатьох років, викликаючи характерні прояви опісторхозу.
Збудником є гельмінт Opistorchis felineus (гельмінт класу трематоди (сисуни), який паразитує в організмі основних господарів, якими є: людина, коти, собаки, лисиці та інші.
Передача інвазії відбувається за участю двох проміжних господарів, одним з яких є молюск, який мешкає у прісноводних водоймах, другим - риба сімейства коропових порід.
Зараження людини опісторхозом виникає при вживанні в їжу сирої, малосолоної, в’яленої, недостатньо просмаженої або провареної риби: плотви, сазана, ляща, краснопірки, густери, чехоні та ін.
Заразитися можна і після обробки риби при попаданні личинок на посуд або обробний інвентар.
Потрапивши в кишківник людини, личинки звільняються від оболонки, після чого проникають в жовчовивідні шляхи і печінку. Там вони досягають статевої зрілості і вже через місяць починають активно виділяти яйця, які після проходження через шлунково-кишковий тракт, разом із фекаліями виділяються в зовнішнє середовище.
В печінці і жовчовивідних шляхах паразити ведуть активну життєдіяльність, викликаючи алергічні реакції, механічне пошкодження жовчних ходів, застій жовчі.
Симптоми опісторхозу.
Нерідко захворювання протікає в безсимптомній формі і в такому випадку діагностувати його дуже важко - хворий не відчуває болю і дискомфорту, виявляються гельмінти випадково при плановому або екстреному обстеженні. Якщо ж клініка виражена, то перші симптоми опісторхозу з’являються через 3-4 тижні з моменту зараження:
- підвищення температури, аж до критичних показників;
- виражена слабкість, надмірна пітливість;
- нудота, що переходить в блювоту (незалежно від прийому їжі);
- регулярні головні болі;
- біль, ломота в м’язах і суглобах.
Пізніше хвороба набуває хронічного характеру і людину турбують болі в правому підребер’ї і розлади травлення.
Клінічна картина інфекції залежить від кількості гельмінтів, що потрапили в організм. Люди, які проковтнули невелику кількість паразитів, можуть мати легку або безсимптомну форму, що може призвести до пізньої діагностики. При масовому зараженні у людини спостерігається закупорювання жовчних протоків, цироз печінки.
Профілактика опісторхозу:
- регулярно проводити профілактичну дегельмінтизацію домашніх тварин;
- мити руки після приходу з вулиці та контакту з домашніми тваринами;
- приймати в їжу рибу тільки після достатньої термічної обробки: варити її потрібно не менш як 15-20 хвилин з моменту закипання, смажити до 30 хвилин дрібними шматками в розпластаному вигляді під шаром олії і обов`язково під кришкою;
- солити непотрошену дрібну рибу (вага одного екземпляра до 50-65 г) не менш як 14 діб, велику (вага одного екземпляра 150-170 г) - не менш як 21 добу. Кількість солі береться з розрахунку 2 кг на 10 кг риби;
- не допускати згодовування сирою рибою котів та собак;
- використовувати для приготування різні обробні дошки для сирих та готових продуктів.
Пам’ятайте! Опісторхоз - тяжке захворювання, яке важко піддається лікуванню! Краще попередити хворобу, ніж вилікувати її.
