Вимоги до маркування харчових продуктів: як споживачеві зробити свідомий та безпечний вибір
Щодня купуючи продукти харчування, споживачі часто звертають увагу лише на яскраве пакування або ціну. Однак найважливіша інформація про безпечність та якість товару міститься у маркуванні.
Прості та базові правила допоможуть вам розібратися в етикетках і навчитися ефективно захищати свої права.
Обов’язкова інформація про продукт
Згідно із Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», споживачеві має надаватися основна обов'язкова інформація про продукт, зокрема:
Точна назва харчового продукту та його стан (наприклад, охолоджений, заморожений).
Перелік інгредієнтів.
Інформація про речовини та продукти, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість, має бути чітко виділена в переліку інгредієнтів. Кількість продукту (маса нетто або об'єм).
Поживна (харчова) цінність.
Дата мінімального терміну придатності або кінцевий строк споживання.
Умови зберігання та використання (особливо якщо вони змінюються після відкриття упаковки).
Найменування та адресу оператора ринку, відповідального за надання інформації про продукт.
«Краще спожити до» чи «Вжити до»: у чому різниця?
«Вжити до...» (Use by) – зазначається на продуктах, які швидко псуються з мікробіологічної точки зору (м’ясні, молочні вироби, готова кулінарія). Після закінчення цього строку продукт може становити небезпеку для здоров’я, тому його не слід споживати.
«Краще спожити до...» (Best before) – стосується товарів із тривалим терміном зберігання (крупи, консерви, спеції). Ця дата вказує на період, протягом якого продукт зберігає свої оптимальні якісні характеристики (смак, аромат, текстуру).
Особливості маркування нефасованих товарів
Купуючи харчові продукти на вагу — наприклад, свіже м’ясо, сири, кулінарні вироби, крупи чи випічку, — споживач також має право отримати інформацію про товар. Відсутність упаковки не означає, що продавець звільняється від обов’язку надавати таку інформацію.
Інформація про нефасовані продукти може бути розміщена на ціннику, ярлику, інформаційній табличці, стенді або в іншому доступному для споживача місці.
Залежно від виду продукту споживач має отримати необхідну інформацію, зокрема:
- назву продукту;
- ціну за одиницю виміру (наприклад, за 1 кг або 100 г);
- інформацію про речовини та продукти, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість;
- інші відомості, які є обов’язковими для конкретного виду продукту.
Якщо потрібної інформації немає у доступному місці, споживач має право запитати її у продавця до придбання товару.
Пам’ятайте: купуючи продукт без упаковки, ви не втрачаєте права знати, що саме купуєте, з чого він виготовлений та як його правильно зберігати.
Вимоги до шрифту та доступності
Інформація на етикетці повинна бути точною, чіткою та зрозумілою. Вона не має вводити в оману щодо властивостей чи походження товару. Розмір шрифту має бути достатнім для легкого читання: висота малих літер має становити не менше 1,2 мм, а для упаковки з найбільшою площею поверхні менше 80 см² – не менше 0,9 мм.
Обов'язкова інформація про харчові продукти має надаватися державною мовою. Використання іншої мови не звільняє оператора ринку від обов'язку забезпечити інформацію українською мовою.
Що робити у разі виявлення порушень?
Якщо ви виявили у продажу товари з відсутнім маркуванням, виправленими датами придатності або протерміновану продукцію, звертайтеся до суб'єкта господарювання з вимогою вилучити такий товар з реалізації.
У разі ігнорування ваших вимог ви маєте право подати скаргу до територіального органу Держпродспоживслужби. Для підтвердження порушення до звернення варто додати докази: фотографії етикетки/цінника та розрахунковий чек.
Пам'ятайте: уважність під час вибору продуктів – запорука вашого здоров’я та безпеки вашої родини!
Начальник Кременчуцького районного управління Держпродспоживслужби Андрій ПЕРВИЙ
