Сибірка - гостре зоонозне інфекційне захворювання, яке спричинює Bacillus anthracis. Перебігає в людей найчастіше з ураженням шкіри й утворенням особливого карбункула, набряку та регіонарного лімфаденіту на тлі гарячки та інтоксикації, рідше з ураженням легеневої, кишкової систем і поширенням процесу. Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання, як правило, з’являється знову, коли спори згодом потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах. Сьогодні захворюваність має спорадичний характер — проявляється лише інколи та окремими спалахами. Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води. На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами і тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом. Сибірка присутня в більшості частин світу. В Україні понад 13,5 тисяч вогнищ, де може виникнути захворюваність на сибірку, оскільки існують біотермічні ями та худобомогильники, де були поховані хворі на сибірку тварини. У зв’язку з утворення збудником сибірки спор та довготривалого зберігання в ґрунті, спалахи сибірки можуть виникнути де завгодно. Підстави підозрювати сибірку: раптова загибель тварин у пасовищний період на раніше неблагополучній території або після ґрунтових робіт, сильних злив і паводків; гострота і тяжкість хвороби, її септичний характер (пропасниця), наявність карбункулів, а у свиней - ознаки ангіни; швидкість розкладання трупів, відсутність заклякання, кров'янисті витікання з природних отворів; у разі появи ознак захворювання тварин на сибірку потрібно негайно звернутися до лікаря ветеринарної медицини чи до територіального органу Держпродспоживслужби; категорично забороняється вживати м'ясо і молоко тварин, уражених хворобою.
16:52 09.09.2024
