Іщенко Олег Валентинович (29.11.1974 - 16.05.2023)
Олег Валентинович Іщенко народився 29 листопада 1974 року у с. В.Кринки. Дитячі роки промайнули у В.-Кринківській ЗОШ, далі – навчання у Хорольському агропромисловому коледжі, де здобув професію тракториста. Повернувся в рідне село та працював на улюбленій землі. 27 років був щасливий у шлюбі з коханою Тетяною Василівною, мав двох прекрасних діток – Анжеліку та Ігоря. Працьовитий та хазяйновитий, Олег Валентинович мав золоті руки, до всього мав діло, за все брався, все вмів робити і з задоволенням виконував всяку роботу, особливо вправно стеклив вікна. Любив приготувати щось поїсти, і в нього завжди виходило дуже смачно. Любив людей, переживав і піклувався за свою сім*ю, за всіх родичів, за побратимів на фронті. Життєрадісний та непосидючий, вірив, що війна скоро закінчиться нашою перемогою, заспокоював дружину, що все буде добре, бо інакше не може бути.
Веселий і жартівливий, Олег Валентинович міг знайти вихід з будь-якої ситуації, ніколи нікого не ображав, за що усі сусіди і друзі любили і поважали його. Був чуйним та щедрим, ділився з людьми останнім, що в нього було. Завжди був на позитиві, підтримував та підбадьорював рідних, друзів та побратимів.
18 березня 2022 року був призваний по мобілізації Кременчуцьким РТЦК та СП. Служив у військовій частині А0335 на посаді стрілець-санітар. Рік і 2 місяці мужньо та самовіддано захищав наш сон та спокій. Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту. Бій за місто Бахмут став для нього останнім…
16 травня перестало битися серце нашого земляка, світлої і доброї людини, хороброго воїна – Олега Валентиновича ІЩЕНКА
