Основні види мишовидних гризунів Полтавщини, характеристика розвитку та методи боротьби
- Полівка звичайна (лат. Microtus arvalis).
- Полівка руда (лат. Clethrionomys glareolus, або Myodes glareolus).
- Миша хатня (лат. Mus musculus).
- Миша лісова (лат. Apodemus sylvaticus).
- Миша польова (лат. Apodemus agrarius), також відома як житник.
Ці гризуни часто завдають шкоди сільськогосподарським культурам (озимим, ріпаку, багаторічним травам) і можуть заселяти господарські та житлові приміщення, склади та поля. Вони також є переносниками небезпечних для людини та свійських тварин хвороб
Польова миша (або житник) зазвичай має від 2 до 4 поколінь на рік у дикій природі. Однак за сприятливих умов, особливо якщо миші знаходяться у закритих приміщеннях (наприклад, у скиртах соломи, коморах, зерносховищах) з достатньою кількістю їжі та відсутністю хижаків, їхня плодючість може значно зростати.
Основні характеристики розмноження:
- Кількість приплодів на рік: від 2 до 4 (у природі); може сягати 5-10 і навіть до 16 приплодів на рік за ідеальних умов.
- Кількість мишенят в одному приплоді: в середньому 4-6 дитинчат, іноді до 12.
- Статева зрілість: самки досягають статевої зрілості приблизно у віці 6-8 тижнів (близько 3 місяців для польової миші).
- Період розмноження: у природних умовах – з березня-квітня по вересень-листопад, взимку зазвичай настає пауза.
Кількість нір мишоподібних гризунів на гектар (або, точніше, жилих колоній) є ключовим показником для визначення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та необхідності проведення заходів боротьби на сільськогосподарських посівах.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)
Критична кількість, при якій рекомендується застосовувати родентициди, становить:
- На озимих зернових культурах та ріпаку: 3 жилих колонії (або 3-5 нір, згрупованих в одну колонію) на гектар.
- На багаторічних травах, у садах та на неугіддях: 5 жилих колоній на гектар.
Поточна
Фактична чисельність гризунів на полях може коливатися:
- Зазвичай фіксують від поодиноких нір до 1-3 жилих колоній на гектар, що часто не перевищує ЕПШ.
- Осередково, в місцях концентрації (наприклад, узбіччя доріг, багаторічні трави), кількість колоній може сягати 4-5 на гектар.
- У колонії може бути від 20 до 55 жилих нір.
Методика визначення
Для обстеження полів та підрахунку кількості нір або колоній використовують маршрутний метод: прокладають маршрут по діагоналі ділянки довжиною 1000 м та шириною 10 м (що дорівнює 1 га), і підраховують кількість активних жилих нір/колоній.
- Така висока швидкість розмноження допомагає підтримувати популяцію, незважаючи на коротку тривалість життя мишей у дикій природі (зазвичай не більше року).
Коли навесні затоплює їхні нори, миші покидають їх і шукають сухіше, вище місце для укриття.
Основні дії мишей:
- Міграція : вони змушені залишити свої затоплені підземні нори та гнізда і переміщуються в пошуках нового житла.
- Пошук укриття : гризуни шукають сухі, теплі та безпечні місця. Дуже часто вони мігрують ближче до людських осель, господарських будівель, сараїв, гаражів, підвалів, горищ та стінних порожнин, де можуть знайти прихисток. Купи сміття, повалені дерева та інше сміття також можуть стати тимчасовим притулком.
- Плавання Миші, як і щури, вміють плавати і можуть долати значні відстані у воді, щоб дістатися до сухої землі.
- Активний пошук їжі Після затоплення природні джерела їжі можуть стати недоступними, тому миші більш активно шукають харч, часто поблизу людського житла, де є запаси продуктів або сміття.
- Розмноження Оселившись у новому, сприятливому місці з доступом до їжі та укриття, вони швидко починають розмножуватися, що може призвести до збільшення їх популяції поблизу людського житла.
Таким чином, весняні повені та тривалі дощі є однією з головних причин появи мишей у будинках та інших спорудах.
