СУДОЧИНСТВО ПО-НОВОМУ ЗА НОВИМИ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ КОДЕКСАМИ
В 2017 році 15 грудня стало не лише днем, в який щороку відзначається професійне свято працівників суду, а й датою, яка відкрила нову сторінку в історії судочинства.
В цей день набув чинності Закон № 2147 – VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» та офіційно розпочав працювати новий Верховний Суд.
Відтепер судочинство здійснюється за новим Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України, а єдиною касаційною інстанцією стає Верховний Суд.
Передбачається, що внесення змін сприятиме подоланню процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні, удосконаленню принципів судочинства (змагальності, диспозитивності, пропорційності) та процесуальних механізмів (розгляд справ, запобігання зловживанню правами, впровадження «електронного суду» тощо).
Завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів з метою ефективного захисту прав та законних інтересів осіб.
При прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд керується у першу чергу завданням судочинства.
Одними із змін в господарському, адміністративному та цивільному процесі стали:
1. Можливість здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій, а саме введення «Електронного суду» шляхом запровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Зокрема, вчинення всіх процесуальних діий через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікаціії та безпеки.
2.З метою попередження юрисдикційних спорів та "дублювання" цивільних, господарських, адміністративних справ вводиться поняття “похідних вимог”. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якоії залежить від задовлення іншоії позовноії вимоги (основноії вимоги).
3. Позивач повинен до подання позовної заяви надіслати копії доказів, що подаються до суду, іншим учасникам справи.
4. Зміни в доказах та доказуванні: до переліку доказів додано електронні докази; при вирішенні справи по суті суд повинен буде оцінювати не тільки належність та допустимість доказів, але і їх достатність та достовірність.
5. Викладати свою позицію у справі учасники справи зобов'язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, поясненні третьоі? особи.
6. Цікавим з погляду оптимізації процесу, є впровадження нової форми судочинства - спрощеного провадження, яке застосовується до малозначних справ та справ незначної складності.
7. Застосовано зміни до Конституціії України щодо представництва інтересів осіб в судовому процесі адвокатом, за виключенням представництва у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
8. Закріплюються заходи процесуального примусу, зокрема попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.
9. Збільшення строку на оскарження рішень судів.
10. Єдиною касаційною інстанцією у господарських, цивільних та адміністративних справах став Верховний Суд.
Насамкінець, зауважимо, що зазначені зміни є прогресивними та сприятимуть здійсненню судочинства в Україні. Важливо, що процеси стали детально регламентовані, провадяться разом із розвитком технологій та суспільства, охоплюють широкий інструментарій боротьби з процесуальними зловживаннями та невиконанням вимог суду тощо. Це в сукупності істотно спрощує роботу учасників провадження, дисциплінує їх та втілює надію на досягнення завдань судочинства.
Юридичний відділ
