Заробітна плата: строки та періодичність її виплати
Проведені в березні-квітні цього року перевірки дотримання вимог законодавства про працю в частині своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин суб’єктами господарювання на території Глобинської громади свідчать про те, що деякі роботодавці вчиняють порушення щодо строків та періодичності виплати заробітної плати.
В той же час строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 Кодексу законів пpо працю України і ст. 24 Закону України «Про оплату праці», де зазначено, що заробітна плата повинна виплачуватися працівникам: не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ці вимоги поширюються на всіх роботодавців: як на юридичних, так і на фізичних осіб – підприємців.
При цьому, Кодексом законів пpо працю України чітко визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не рідше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати.
Тобто, встановлено, що заробітна плата повинна виплачуватися працівникам не рідше двох разів, але, разом з тим, роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів тощо).
Під час перевірки встановлено факт, коли роботодавець, за згодою (заявою) працівника виплачував заробітну плату один раз на місяць. Однак, це є порушенням законодавчої вимоги про виплату заробітної плати мінімум двічі на місяць, що є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.
Отже, установлення роботодавцем, з будь-яких підстав, у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним. Адже згідно зі ст. 97 Кодексом законів пpо працю України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.
Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже, в цьому випадку вимогу про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.
В разі, якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець усе одно зобов’язаний:
- розрахувати йому аванс,
- зняти суму авансу в банку,
- оприбутковувати в касі підприємства, якщо працівник не отримав аванс,
- після закінчення трьох робочих днів скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.
Якщо заробітна плата на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.
Лише за наявності таких документів на підприємстві чи господарстві роботодавець не буде нести відповідальність за порушення вимог ст. 115 Кодексу законів пpо працю України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
І стосовно періодів в які повинна проводитися виплата авансу та заробітної плати. Встановлені обмеження щодо їх виплат не пізніше 7 днів. Виплата заробітної плати здійснюється в робочі дні. Якщо день виплати заробітної плати співпав зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП). Таким чином, заробітну плату за:
- першу половину місяця (тобто за перші 15 днів) - має бути виплачено не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7),
- за другу частину місяця - не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
За порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам бiльш нiж за один місяць та виплату їx не в повному обсязі, статтею 265 Кодексу законів пpо працю України передбачені штрафи у трикратному розмірі мінімальної зaрплати, встановленої законом на мoмент виявлення порушення.