Про порядок працевлаштування
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
В Україні заборонено використання примусової праці та кожному гарантується право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Крім того, державою забезпечується правовий захист працездатних громадян від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
Частиною 2 статті 24 Кодексу Законів про працю України під час укладання трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я.
Забороняється у відповідності до статті 25 Кодексу Законів про працю України вимагати під час працевлаштування відомості про їх партійну і національну належність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
