Несвоєчасно виплачена заробітна плата: права працівників, відповідальність роботодавців та гарантії держави
Відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів − представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Утім, з різних причин на деяких підприємствах можуть затримувати виплату заробітної плати працівникам. При цьому, як правило, такі ситуації керівники намагаються пояснити тяжким фінансовим станом або ж взагалі відсутністю коштів на рахунках підприємства.
Слід пам’ятати, що на вимогу виборних профспілкових органів у разі затримки виплати зарплати власник або уповноважений ним орган зобов’язаний надати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації чи отримати таку інформацію в банках і надати її профспілковому органу. А у разі відмови власника або уповноваженого ним органу надати такі дані чи дозвіл на отримання інформації представники профспілки мають право відповідно до ст. 251 Кодексу законів про працю України на оскарження до суду таких дій або бездіяльності.
У випадку якщо підприємство, організація чи установа все-таки недотримались строків виплати заробітної плати та заборгували працівникам зарплату, на підставі вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці» вони зобов’язані компенсувати працівникам втрату частини зарплати у зв’язку з порушенням строків її виплати. Компенсація проводиться з урахуванням індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати найманим працівникам керівниками та уповноваженими ними особами незалежно від форм власності та суб’єктів господарювання державою передбачено матеріальну, фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність керівних та посадових за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Так, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 134 Кодексу законів про працю України керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті зарплати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.
Крім того, ст. 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи − підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу: у розмірі однієї мінімальної зарплати, яка встановлена на момент виявлення порушення (зараз – 3723 грн) за умови, що строк виплати зарплати за першу частину місяця пропущений менш ніж на місяць, а у разі порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, або виплата їх не в повному обсязі − у трикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9 600,00 грн).
Важливо і те, що статтею 265 Кодексу законів про працю України не визначено строки давності для притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення трудового законодавства.
А тому посадові особи, уповноважені на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, мають право прийняти рішення про накладення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП, незалежно від дати вчинення правопорушення або ж дати його виявлення.
Також встановлена і адміністративна відповідальність за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає адміністративний штраф за порушення строків виплати заробітної плати та виплати заробітної плати не в повному обсязі, що становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510,00 до 1 700,00 грн), а повторне порушення упродовж року або порушення строків виплати заробітної плати чи виплати не в повному обсязі стосовно неповнолітньої особи, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює та виховує дитину у віці до 14 років чи дитину-інваліда, тягне за собою адміністративний штраф у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 7000,00 до 54 000,00 грн).
Найбільш тяжчим видом відповідальності є притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності у випадках безпідставної невиплати заробітної плати більше ніж за один календарний місяць, вчиненої умисно керівником підприємства або приватним підприємцем.
В даному випадку притягнення до кримінальної відповідальності у відповідності до ст.175 Кримінального кодексу України передбачає штраф від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8 500 до 17 000 грн) або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років із забороною обіймати певні посади чи провадити певну діяльність на строк до трьох років.
Пунктом другим статті 175 Кримінального кодексу України у разі безпідставної невиплати зарплати більше ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства, якщо така невиплата стала наслідком нецільового використання коштів, призначених для цих цілей передбачено відповідальність у вигляді штрафу від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 25 500 грн) або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років із забороною обіймати певні посади чи провадити певну діяльність на строк до трьох років.
Всі ці види відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати або ж виплату її в неповному розмірі мають на меті спонукати роботодавців належним чином виконувати свої обов’язки щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам.
Інспектор праці відділу соціального забезпечення
виконавчого комітету Глобинської міської ради О.В.Логвин
