Крила поезії
Поезія - це крила людської душі, що підносять її до високих обріїв світобачення. Вірші, поеми, балади, пісні читаємо і слухаємо, задумуємося і насолоджуємося. Поетичне слово в устах дітей звучить особливо гармонійно.
З нагоди 70-річчя до Дня народження Володимира Тарасенка- поета, заслуженого працівника культури, нашого земляка сільський бібліотекар Лідія Мацак провела в Пирогівській ЗОШ ( I- III ступенів літературну годину: "Залишусь з Вами у віршах". Бібліотекар та учні 4 класу читали вірші, ділилися враженнями. Цікавими спогадами про однокласника поділилася Мала Катерина Іванівна, в минулому завідувач Пирогівського дитячого садочка, яка із задоволенням відгукнулася на запрошення і радо зустрілася з дітьми.
Вірші з поетичних збірок Володимира Тарасенка : «О, як би я тебе любив!» (1994), «Засніжені мальви» (1995), «Отчий сад» (1996), «У променях вічності» (1998), «Апостол праведної ліри» (2002), «Вітрила осені» (2003), «Зустрічаю сонце» (2005); та книги для дітей «Тарасикове літо» (1995), «Неслухняний гусачок» (1997), «Чия хатинка найкраща» (1998), «Рідне місто моє» (1999), «Маленька шкода» (2000), «Коник-стрибунець» (2001), «Васильків потічок» (2002), «Я – син степів» (2003), «Котик-сон», «Зустрічаю сонце» (2005) добре відомі любителям поезії припали до душі всім присутнім. Завершальним акордом прозвучала поезія:
"Де степ приліг на землю дужим птахом,
Серед розмаю урожайних піль,
Бредуть мої воли Чумацьким шляхом
Шукати долю, а чи, може, – сіль.
Шукати правду, а чи мо', вітрила,
А чи ясні омріяні світи.
І де у них, скажіть, береться сила
Вперед і дні, і ночі йти і йти?
…Нема волів, чумацькі стерлись віхи,
Прогресу ніби стежку ведемо.
А на стіні повітки, коло стріхи,
Висить пересторогою ярмо."
Пирогівський сільський бібліотекар Лідія Мацак
