Надихаючі візити
На 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня людей з інвалідністю. І не лише в цей день, а постійно суспільство повинно дбати про інтеграцію людей з обмеженими можливостями в активне життя. Особливої уваги потребують люди з обмеженими можливостями похилого віку.
Цього дня староста Пирогівського старостинського округу Тамара Кір'ян та бібліотекар Пирогівської сільської бібліотеки Лідія Мацак відвідали жителів села Пироги Федора Петровича Чикивдю, Олену Опанасівну Питленко та Тамару Іванівну Котляр, які перебувають на заслуженому відпочинку і в зв’язку зі станом здоров'я мають обмежені можливості в переміщенні. Федір Петрович із задоволенням поспілкувався, переповів про важливі моменти свого трудового життя, поставив низку запитань щодо соціальних аспектів сьогодення. Чоловік вже п'ять років через тяжку недугу не може ходити, однак активно спілкується, дивиться інформаційні телепередачі, наполегливий і цілеспрямований.
Олена Опанасівна, хоч і прикута до ліжка, але радо вітала гостей, пригадала цікаві миттєвості педагогічної діяльності, висловила занепокоєння щодо воєнних подій на Сході країни - цивілізаційних викликів людства. Вона вміє захопити розмовою, знайти цікаві теми, в свої 90 років добре орієнтується в фізиці і математиці, кожне її висловлювання вражає логічною ясністю і вишуканою літературною мовою. На прохання гостей донька Олени Опанасівни Ольга Дмитрівна продемонструвала вишиті мамою скатертини, ікони, картини та рушники. Після виходу на заслужений відпочинок в 1982 році вчителька початкових класів захопилася вишиванням, спочатку це були сорочки п'ятьом онукам та двом правнучкам, а згодом це рукодільне мистецтво так захопило жінку, що вона і дня не могла уявити без нього. Витонченість, неабиякий смак і охайність кожної роботи вражають кожного, хто перегляне роботи майстрині. Олені Опанасівні вдалося передати свою любов до вишивання онучці Тані, роботи якої дуже тішать бабусю. Найкращі побажання всім жителям села передала мудра наставниця, прекрасна і трудолюбива жінка.
Тамара Іванівна завжди очікує на візити сусідів, знайомих, односельців. Завжди охоче ділиться спогадами і запрошує приходити почастіше. Тож і цього разу розмова була насиченою і тривалою. Слід відзначити, що окрім сільських новин, жінка цікавиться сучасним життям країни, подіями в світі, більше читає газет, книг, шиє, менше дивиться телевізор. Хоч рухається за допомогою інвалідного візка, але пристосувалася до таких умов і вправно порядкує в оселі. Дуже вдячна вона за вагому допомогу соціального працівника Наталії Панасенко.
" Хочу, щоб швидше звільнили наших моряків" - промовила на прощання гостинна господиня.
Ми були приємно вражені силою духу цих мужніх людей тож сердечно дякуємо за натхненне спілкування та щирі слова.
Пирогівський сільський бібліотекар
Лідія Мацак
