Люди твої, громадо: святкові замітки до Дня Глобинської громади
Дубовик Лілія Валентинівна, самодіяльний художник
Уродженка м. Кременчука. Має дві вищі освіти – педагогічну та фінансову. Рішення про переїзд разом зі своїм чоловіком прийняли у зрілому віці. Придбали домогосподарство в селі Пироги, яке припало їм до вподоби. Зараз працює вихователем в місцевому дитсадку. Хист до малювання має давно, хоча професійно цій справі не навчалася, та іскра таланту дає змогу майстерно передавати зображення за допомогою олівця та пензля. В селі Пироги на волонтерських засадах, за покликом душі, вона розписує українськими рослинними орнаментами звичайні стовпи, зруби колодязів, а зараз переймається створенням тематичного історико-краєзнавчого зображення на громадській зупинці автобусного транспорту в центрі села Пироги.
Лілія Валентинівна має свої філософські погляди на життя: «Кожний за своє життя, бажаючи чи не бажаючи того, залишає свої сліди. Одні хороші, інші погані. Один будує, інший руйнує. Один прибирає – інший насмічує. Один саджає дерева та квіти – інший їх ламає та вириває». Тож жителям громади вона бажає: «Щоб люди залишали після себе добрі сліди та робили хороші вчинки. Щоб любили рідну Україну, свій рідний край та намагались прикладати власні зусилля, щоб життя ставало кращим!»
