Трихінельоз: небезпека для людей і тварин
Попри небезпеку коронавірусу, який шириться Україною та світом не варто забувати і про небезпеку інших хвороб.
Однією з небезпечних хвороб спільних для тварин та людей, спалахи якої час від часу фіксуються на території України, залишається трихінельоз.
Трихінельоз - гельмінтозна хвороба тварин і людей. Статевозрілі гельмінти паразитують у кишечнику людей і тварин, а личинки збудника - у поперечно- посмугованих м'язах.
Сприйнятливі до трихінельозу свині, коні, собаки, коти, дикі кабани, ведмеді, вовки, лисиці, борсуки, щури, їжаки, миші та інші всеїдні та м'ясоїдні ссавці, а також люди.
Тварини заражаються при поїданні інвазованого личинками трихінел м'яса та незнезаражених продуктів забою синей (обрізь, кухонні відходи, субпродукти), коней, тушок хутрових звірів, а також інвазованих трупів собак, котів, щурів, мишей тощо.
Розповсюдженню інвазії сприяють не обладнані скотомогильники, звалища, занедбані території ферм, населених пунктів.
Клінічні ознаки захворювання залежать від інтенсивності інвазії.
У хворих тварин підвищується температура тіла, з'являються ознаки розладу діяльності травного каналу, тварини худнуть. У деяких тварин з'являються набряки повік і кінцівок, при дослідженні крові відмічається еозинофілія.
Основними факторами передачі трихінельозу людині є уражена личинками трихінел свинина (м'ясо, сало, інші продукти забою) та конина.
Основним джерелом зараження трихінельозом людей є свинина, а також м'ясо диких кабанів, яке містить у собі личинки трихінел. Люди мають дуже велику сприйнятливість до зараження, споживаючи м’ясо від хворих на трихінельоз тварин.
Порядок проведення профілактичних заходів з недопущення захворювання тварин на трихінельоз в господарствах всіх форм власності, ветеринарно-санітарних заходів у разі виникнення захворювання, встановлений Інструкцією з діагностики, профілактики та ліквідації трихінельозу тварин, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 03 серпня 2007 р. № 79, та є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами господарювання незалежно від форми власності і підпорядкування та фізичними особами, які займаються сільськогосподарською діяльністю.
З метою профілактики та недопущення виникнення даного захворювання керівники господарств та власники тварин зобов'язані: завозити тварин тільки з благополучних щодо трихінельозу господарств; заборонити комплектування свинопоголів'я господарств тваринами, закупленими у населення без проведення вибіркового дослідження методом ІФА; постійно проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях, на територіях ферм, в місцях зберігання кормів, тушки загиблих гризунів своєчасно прибирати та спалювати; забезпечити утримання територій і приміщень звіроферм у належному санітарному стані; щорічно здійснювати дослідження свиней, коней, диких кабанів та м'ясоїдних методом ІФА.
Особиста профілактика трихінельозу полягає в тому, щоб вживати в їжу тільки обстежене на трихінельоз м’ясо свиней і диких тварин. Про небезпеку трихінельозу повинні знати мешканці нашого міста та району, які нерідко являються покупцями продукції тваринного походження (безпосередньо м’яса) в невстановлених для торгівлі місцях, без супровідних документів, які засвідчують його якість і безпеку. Можливо не розуміючи небезпеки, а можливо і свідомо, намагаючись зекономити кошти, хоча питання економії в даному випадку досить сумнівне, адже вилікувати від трихінельозу не допоможуть ніякі заощадження. Наявність експертизи обов’язкова для м’ясопродуктів, оскільки навіть точне дотримання технології при приготуванні сала і копченостей не гарантує знищення трихінел.
Трихінельоз – болісна хвороба на все життя, адже недуга невиліковна. Людина на все життя залишається інвалідом, у тяжких випадках хвороби може привести до паралічу дихальних шляхів та смерті.
Бережіть своє здоров'я!
За інформацією Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області
