Сказ та його профілактика
Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Україні залишається неблагополучною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ.
Сказ - особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини.
Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. Особливістю сказу природного типу є формування зон стійкого неблагополучия. Такі зони розміщені, як правило, в місцевостях з підвищеною щільністю поселення лисиць.
Власники тварин, керівники господарств незалежно від форм власності зобов'язані: дотримуватись діючих правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України; доставляти собак і котів в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду і профілактичного щеплення проти сказу; для охорони тваринницьких ферм, гуртів, отар, табунів використовувати лише вакцинованих проти сказу собак, вживати заходів щодо недопущення диких хижаків в місця розташування свійських тварин; про кожний випадок укусу свійських тварин дикими хижаками, бродячими чи здичавілими собаками або котами, а також при підозрі на захворювання тварин сказом негайно повідомляти ветеринарного спеціаліста, який обслуговує господарство, населений пункт та негайно ізолювати таких тварин.
Всі собаки, а в зонах постійного неблагополуччя і коти, підлягають обов'язковому щепленню проти сказу кожного року. Тварин вакцинують з профілактичною метою незалежно від пори року.
Собаки, коти та інші тварини, що покусали людей чи тварин, повинні бути негайно доставлені їх власниками (підприємством, установою, організацією та ін.) або особами, які займаються відловом бродячих собак та котів, в найближчу установу державної ветеринарної медицини для огляду та карантинування на протязі 10 днів.
Продаж, купівля та вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші міста, райони і області дозволяється лише з благополучної місцевості при наявності ветеринарної довідки з відміткою в ній про щеплення проти сказу (для собак і котів) не менше ніж за ЗО днів до вивезення. Строк закінчення імунітету у щеплених тварин визначається в залежності від вакцини, що застосовувалась.
Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:
- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;
- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;
- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;
Що ж робити, коли вас покусала тварина?
- рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання, а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;
- під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).
Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!
