Підживлення озимих культур по мерзлоталому грунту – важливий агрозахід
Відділ контролю за обігом засобів захисту Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області доводить до відома сільгоспвиробників, що догляд за посівами зумовлюється умовами зимівлі та станом озимих культур навесні. В ранньовесняний період рекомендуємо провести підживлення озимих зернових по мерзлоталому ґрунту — це посіви після непарових попередників, особливо тих, які розміщені після соняшнику та кукурудзи на зерно, на решті посівів — слід враховувати стан рослин та забезпеченість їх поживними речовинами з осені, але не слід повністю розраховувати на прикореневе (локальне) підживлення по завершенні весняного кущіння рослин, коли з пересиханням верхнього шару ґрунту ефективність добрив різко знижується.
Після відновлення весняної вегетації за переходу середньодобової плюсової температури понад +5°С, надзвичайно важливим заходом за посівами озимих культур є підживлення азотними добривами. Проведення агрохімічного аналізу ґрунту дає можливість якомога точніше розрахувати дози внесення добрив. Однак навесні кореневмісний шар ґрунту на полях озимих культур зазвичай збіднений на поживні речовини, особливо на азотовмісні сполуки, які легко вимиваються в глибші ґрунтові шари. Через це для забезпечення активного розвитку рослин навесні раннє підживлення рекомендовано проводити на більшості полів.
Весняне підживлення потрібно проводити зразу після відновлення вегетації, бажано складними мінеральними добривами (нітроамофоскою) з розрахунку 2-2,5 ц/га, особливо на площах, де не вносили фосфорно-калійні добрива восени,та слаборозвинених посівах з густотою рослин 220-380 шт/м² або аміачною селітрою 0,9-1,8 ц/га. Цей захід можна застосовувати по мерзлому грунту. Добре розкущені посіви (3-4 і більше пагонів на 1 рослині) з нормальною густотою (380-500 рослин на 1м²) рекомендовано підживлювати дещо пізніше – на 8-10 день після відновлення вегетації до початку їх виходу в трубку. Це критичний період по забезпеченню рослин поживними речовинами, які використовують біля 45-50% азоту від планової розрахункової норми для формування елементів продуктивності колоса. Доля азоту, залежно від попередників і типу грунту, може бути від 0,9-1,8 ц/га аміачної селітри.
Перше підживлення озимини, називають регенераційне, проводять по мерзлоталому ґрунту за переходу температури понад 0°С, коли верхній ґрунтовий шар перезволожений. За таких умов добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом. Особливо важливим це підживлення є для слаборозвинутих посівів.
У фази весняного кущіння та початку виходу в трубку проводять друге підживлення, спрямоване на формування високої продуктивності рослин. Внесення добрив у цей період сприяє кращому розвитку колоса, підвищенню продуктивної кущистості рослин. За ранньої вологої весни на посівах доза добрив не має перевищувати 30 кг/га за діючою речовиною, оскільки підвищені дози азоту можуть викликати вилягання рослин. На посівах сортів інтенсивного типу доза азоту може бути збільшена вдвічі.
Третє підживлення проводять позакоренево, і припадає воно в період від виходу прапорцевого листка до фази молочного стану зернівки. Найбільший вплив це підживлення має на якість зерна і найкраще реалізується на посівах сильних сортів пшениці.
В цей самий період на посівах озимих культур проводять заходи захисту від бур’янів, хвороб та шкідників. Застосування добрив поєднується з внесенням засобів захисту рослин у баковій суміші, що значно підвищує економічну ефективність. Найчастіше для позакореневого підживлення використовують розчин карбаміду (сечовини), а також різні марки комплексних добрив, які містять у собі як макро, так і мікроелементи. Ефективним є додавання в бакові суміші комплексних добрив із стимуляторами росту.
Останніми сезонами значно збільшилась частка споживання рідких добрив — КАС. Для запобігання зайвих втрат азоту та збільшення ефективності добрива, КАС рекомендується вносити навесні.
Перше весняне підживлення озимих проводиться після сходу снігу при відновленні вегетації рослин, в період кущіння з дозою 30-40 кг д.р./га. При температурі навколишнього середовища не вище +10 °C, розведення КАС не потребує. Можливе збільшення норми внесення добрив, в залежності від фізіологічного стану рослин.
Друге підживлення проводиться комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30 кг д.р./га. Щоб уникнути опіків рослин, доцільно розбавити КАС водою у співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з гербіцидом 1:3 або 1:4. При необхідності додаткового внесення азоту можлива третя пізня підгодівля у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більше 10 кг д.р./га.
Одним із важливих елементів весняного догляду за рослинами озимого ріпаку є позакореневі підживлення, за допомогою яких можна покращити умови мінерального живлення у критичні фази розвитку рослин. Оптимальний термін першого підживлення озимого ріпаку настає за досягнення стійкої середньодобової температури +5°С. Найкращим добривом є аміачна селітра. Норма внесення до N100. Друге внесення через 3 тижні після першого в нормі N40-90. В разі настання ранньої весни в перше підживлення слід внести 40-60кг азоту а решту у фазу стеблування. Насамперед слід підживити посіви за густоти стояння рослин менше як 40 шт/м². Дозу азоту треба підвищити на 20-40 кг/га. Вегетативна маса озимого ріпаку інтенсивно наростає протягом 2-3 тижнів після відновлення вегетації і в цей період потрібно найбільше азоту, тому його майже 80-90% вносять в перші два підживлення. Поряд з потужним підживленням рослин азотом не треба забувати про фосфор, який забезпечує ріст кореневої системи та приймає участь у синтезі нуклеїнових кислот , магній що приймає участь у синтезі та функціонуванні хлорофілу, а також синтезі АТФ – носія енергії в рослинах, бор та марганець.
Не слід забувати про мишоподібні гризуни, які завдають значної шкоди посівам сільськогосподарських культур. На полях, які прилягають до лісосмуг, або на тих, які не оброблялись по декілька років, гризуни можуть зустрічатися у надпороговій чисельності. За середньодобової температури повітря вище +5°С розпочинається розмноження гризунів. При досягнення порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад(родентицидів). Вносять у нори 150-200 г аміачної води, після чого їх притоптують. Високоефективним є застосування сухого аміно-кісткового (0,1-0,4 кг/га) або зернового Бактероденциду (1-2 кг/ га), які не шкідливі для теплокровних тварин. Можна застосувати родентицид Шторм (0,7-1,5 кг/га), розкладаючи брикети на відстані 10-15 м один від одного та по одному в кожну нору. Брикети поновлюються через 7-10 днів до досягнення бажаного результату. Препарат Смерть щурам №1- 1 пакет в нору та інші.
Рекомендуємо завчасно подбати про закупівлю азотних добрив та вчасно провести підживлення озимих культур. Роботи проводити з дотриманням техніки безпеки та правил особистої гігієни відповідно до ДСП 8.8.1.2. 001-98.
Провідний спеціаліст відділу контролю
за обігом засобів захисту рослин
Управління фітосанітарної безпеки
державний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Олексій Котляр
