Мiнiмальнi державнi гарантiї з оплати працi
Статтею 17 Закону України «Про державнi соцiальнi стандарти та державнi соцiальнi гарантiї» визначено основнi державнi соцiальнi гарантiї.
Зокрема, до числа основних державних соцiальних гарантiй належить мiнiмальний розмiр заробiтної плати.
Статтею 11 Закону України «Про оплату працi» передбачено, що мiнiмальнi розмiри ставок (окладiв) заробiтної плати як мiнiмальнi гарантiї з оплати працi визначаються генеральною угодою.
Частиною 2 ст. 12 цього Закону встановлено, що норми i гарантiї з оплати працi, передбаченi ч. 1 цiєї статтi та КЗпП, є мiнiмальними державними гарантiями.
До них, зокрема, належать норми оплати працi (за роботу в надурочний час; у святковi, неробочi та вихiднi днi; у нiчний час; за час простою, який мав мiсце не з вини працiвника; в разi виготовлення продукцiї, що виявилася браком не з вини працiвника; працiвникiв, молодших вiд 18 рокiв, у разi скорочення тривалостi їхньої щоденної роботи тощо) i гарантiї для працiвникiв (оплата часу щорiчних вiдпусток; часу виконання державних обов'язкiв; для тих, якi направляються для пiдвищення квалiфiкацiї, на обстеження до медичного закладу; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на iншу роботу у зв'язку з виробничою потребою; для вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, переведених на легшу роботу; пiд час рiзних форм виробничого навчання, переквалiфiкацiї або навчання iнших спецiальностей; для донорiв тощо), а також гарантiї та компенсацiї працiвникам у разi переїзду на роботу до iншої мiсцевостi, службових вiдряджень, роботи в польових умовах.
Головний державний інспектор
Управління Держпраці у
Полтавській області В. Ковтун