Пам'ять про героїв живе у вдячній пам’яті нащадків
Все далі в часі віддаляються від нас ті пекельно жорстокі та страшні роки Другої світової війни. Вогненним смерчем, сіючи смерть і розруху, події тієї війни пройшлися і нашим краєм. Двічі восени 1941 та 1943 років тривали бої на Глобинщині. Особливою жорстокістю відрізнявся вересень 1941 року. Саме тоді, прорвавши оборону 38-армії в районі Кременчука, війська фашистів протягом двох днів 12 та 13 вересня окупували населені пункти тогочасних Градизького, Глобинського та Великокринківських районів.
Розрізнені військові частини, що розміщувались в селах Глобинщини, позбавлені єдиного керівництва, не володіючи оперативною обстановкою, не могли чинити ефективного опору та зазнаючи великих втрат, змушені були відступати пробиваючись на Схід. Численні братські могили загиблих воїнів - сумний, пекучий спадок тих часів.
Пам’ятати про тих, хто віддав своє життя в боротьбі з ворогом, дбати про місця їх поховань наш священний обов’язок. Саме цим керувалися жителі села Лукашівки Глобинської громади, коли постало питання про вшанування пам’яті загиблих воїнів-героїв. З 20 серпня по 10 вересня 1941 року на околиці їх села розташовувався військово-польовий пересувний госпіталь №2328, де надавалася допомога пораненим бійцям та в проводилося поховання померлих від ран офіцерів і бійців. За спогадами очевидців поховання, як померлих від ран в госпіталі, так і загиблих в боях проведено було в двох братських могилах. В 50-роках минулого століття на одній з братських могил було встановлено дерев’яний обеліск. Завдяки не байдужості та громадської позиції жителя села Лукашівки Анатолія Путіліна, глобинської дослідниці періоду Другої світової війни-краєзнавця Ляховенко Тетяни Григорівни та спонсорській допомозі місцевих фермерів в 2005 році дерев’яний постамент було замінено на стелу (0,8 х
Та все ж Анатолію Путіліну та жителям села Лукашівки не давав спокою той факт, що одна з братських могил загиблих воїнів залишалася належним чином не доглянута та не мала ніяких пам’ятних знаків. Тож, ініціативна група лукашівчан звернулася до депутата Полтавської обласної ради, свого земляка Сергія Мазура з проханням в наданні сприяння в увіковіченні пам’яті воїнів-героїв останнім прихистком яких стала лукашівська земля. Відповідь не забарилася. На днях за сприяння обласного депутата та депутата Глобинської міської ради Ярослава Хименця проведено розчистку місця поховання воїнів та встановлено дерев’яний хрест. В даний час вирішується питання про встановлення на місці братської могили пам’ятного знаку та проводяться пошукові заходи щодо встановлення обставин, кількості та прізвищ загиблих воїнів-героїв.
