A A A K K K
для людей із порушенням зору
Глобинська громада
Полтавська область, Кременчуцький район

Алгоритм дій для заміни газових котлів на твердопаливні та встановлення сонячних панелей

Дата: 08.11.2022 11:25
Кількість переглядів: 186

Фото без описуТвердопаливні котли стають все більш і більш популярні у жителів України. У зв'язку з різким подорожчанням газу і дуже великою ціною на підключення до газових комунікацій інтерес до таких котлів тільки все більше зростає, і не тільки в тій місцевості, де немає можливості підключиться до мереж газових організацій, але і де газові магістралі вже підведені. Паливом для твердопаливних котлів є: дерево і всі відходи його обробки, буре та кам'яне вугілля, брикети, лушпиння соняшнику, тирса, тріски і т.п. Такі котли можуть використовуватися як для опалення приміщень, так і для нагрівання води.

Монтаж опалювального котла сучасного типу може зробити людина без спеціальних технічних навичок, оскільки сам процес не становить жодної складності. Однак для якісного виконання робіт такого типу потрібно уважно вивчити послідовність дій, основні етапи встановлення та особливості кожної дії.

Монтаж твердопаливних котлів

На всі опалювальні твердопаливні котли тривалого горіння, включаючи твердопаливні, піролізні та пелетні агрегати, можна встановити одну схему. Вона складається з наступних кроків:

 

  • Робота з підготовки основи.
  • Монтаж системи, що відповідає за відведення газів від згоряння палива.
  • Влаштування бойлерної кімнати.
  • Проектування та монтаж систем опалення.
  • Монтаж обв'язки для гарячого водопостачання.
  • Налаштування та підключення системи безпеки, що забезпечує безпечне функціонування обладнання.

Этап 1. Підготовка основи для встановлення твердопаливного котла

         Після встановлення твердопаливного котла, який працює на твердому паливі, необхідно вибрати місце для монтажу обладнання. Цей крок - найважливіший у вирішенні проблеми, як правильно встановити опалювальний котел, тому до його виконання потрібно поставитися з усією відповідальністю.

         Тепловий котел не може бути встановлений у приміщенні житлового типу, наприклад, на кухні або в спальні. Для цього обладнання потрібно підготувати окреме приміщення. Важливою умовою є наявність ефективної вентиляційної системи, яка запобігатиме потраплянню шкідливих газів усередину приміщення.

 

          Для встановлення сучасних твердопаливних котлів потрібна міцна стійка основа висотою 10-20 см. Це може бути спеціально виготовлений подіум або армована цементна стяжка. Крім того, як додатковий захист можна використовувати сталеву пластину товщиною 0.6 мм або лист азбесту товщиною близько 5мм.

          Вибираючи місце під котел, слід передбачити захист від вогню в місці за дверцятами, через які передбачається завантаження палива. З цією метою може використовуватися металевий лист, розмір якого 50*70 см

 

Етап 2. Монтаж системи відведення продуктів горіння твердопаливного котла

          Монтаж димоходу – найважливіший етап у процесі монтажу будь-якої опалювальної техніки, включаючи монтаж настінного газового котла у приватному будинку. Замінити котли на автономні можна лише за умови правильного пристрою систем для виведення з топки газу та продуктів горіння палива. В обов'язковому порядку димохід виводиться надвір. Якщо йдеться про розміри труби та її конфігурацію, то тут слід враховувати рекомендації виробника. Димар повинен бути повністю відповідати вимогам, які встановлені до нього у проекті.

          Найголовніша вимога до більшості димових труб – ефективне відведення газу та диму з топки котла, забезпечення відповідної тяги для підтримки нормальної роботи котла. Після закінчення будівництва труби необхідно перевірити герметичність всіх з'єднань і використовувати ті герметики, які не втрачають своїх характеристик при сильному нагріванні. Сучасні димарі повинні бути обладнані збірниками конденсату та технологічними отворами, через які можна буде видаляти сажу.

Етап 3. Облаштування котельні для твердопаливного котла

        Для того щоб встановити опалювальний котел своїми руками необхідно обладнати кімнату, де він буде розташований. Воно має бути обладнане відповідно до вимог пожежної безпеки.

        Простір між теплообмінником та стіною приміщення необхідно організувати завширшки не менше 0,5 метра.

        Двері камери згоряння повинні бути віддалені від стін приблизно на 1 метр.

       У котельні не можна розміщувати матеріали та рідини легкого займання. Через це для розміщення вентиляційних каналів існують обмеження: 0,4 метра від стелі та 0,5 метрів на підлогу.

Етап 4. Монтаж трубопроводу під твердопаливний котел тривалого горіння

         Розрахунок параметрів трубопроводу, яким буде здійснюватися подача теплоносія, проводиться перед встановленням котла. Залежно від потужності опалювального котла визначається довжина трубопроводу та кількість опалювальних приладів. Контур опалювальної системи облаштовується до встановлення опалювального котла, щоб уникнути зайвих монтажних робіт.

Етап 5. Обв'язка для гарячого водопостачання котла

         Сучасні заміські будинки обладнуються двома контурами котлів – один для опалення приміщення, другий – для гарячого водопостачання та приготування їжі. Це дозволяє одночасно обігрівати приміщення, а також одержувати гарячу воду. Рівень комфорту у приміщенні підвищується. При установці котлів опалення двоконтурного типу потрібна установка бойлера, який є спеціальним накопичувальним баком.

         Таке обладнання є у продажу у будь-якому спеціалізованому магазині. У більшості випадків бойлери є збірно-розбірною конструкцією, яка готова до встановлення. Після цього потрібно визначитися з параметрами та виробником.

         У разі відсутності опалення в приміщенні для установки бойлера необхідно додатково утеплити обладнання. У цьому випадку вода подаватиметься лише у гарячому вигляді, а теплотехніка працюватиме без збоїв.

Етап 6. Особливості встановлення розширювального бака та насоса з твердопаливним котлом

         Використовується розширювальний бак у системах із природним рухом теплоносіїв. Об'єм цього елемента та його габарити визначаються характеристиками опалювальної системи.

           Нагрівач системи опалення з примусовим рухом теплоносія також повинен бути обладнаний розширювальним баком, але тут додатково потрібна установка циркуляційного насоса. При монтажі двох елементів системи можна скористатися рекомендаціями виробника та схемою монтажу газового опалювального котла.

           Кран безпеки необхідний, якщо твердопаливний котел не має вбудованого теплообмінника. Додаткове обладнання знизить тиск до нормальних значень та підтримає певний рівень температури. Як правило, для теплоносія максимальна температура води становить 95 градусів, а камера згоряння повинна бути 110 градусів.

           У системі з теплоносієм, який циркулює завдяки насосному обладнанню, клапан безпеки має бути встановлений обов'язково. В даному випадку характеристики котла не мають жодного значення.

 

Сонячні панелі та колектори

Власнику приватного будинку, який вирішив встановлювати сонячну електростанцію, перш за все варто визначитись, для чого саме вона йому потрібна:

  • Щоб забезпечити себе власною електрикою і повністю відмовитись від послуг енергопостачальників;
  • Щоб економити на електроенергії і заробляти;
  • Щоб забезпечувати свій дім і заробляти на «Зеленому тарифі».

Загалом, усі три варіанти – про економію і два з них про прибуток, однак для кожного потрібні різні види сонячних станцій.

         Автономна СЕС призначена виключно для забезпечення енергопотреб домоволодіння. Вона не підключається до лінії електропередачі, тому продавати електрику власник не може. Така станція зазвичай комплектується акумуляторами, щоб накопичувати струм і використовувати його в нічний час чи в похмуру погоду. Наявність АКБ значно збільшують вартість автономної СЕС, при цьому можливості отримання від неї доходу немає. Отже, доцільно її встановлювати тільки в окремих випадках:

  • За відсутності підключення до мережі централізованого електропостачання. У деяких районах її може взагалі не бути, в інших вона розташовані досить далеко і підключення будинку потребує прокладення нових ЛЕП та встановлення допоміжних підстанцій. Такі маніпуляції коштують дуже дорого, і не завжди можливо їх виконати;
  • Якщо підключення до лінії електропередачі є, але в мережі відбуваються постійні збої в роботі, сила струму не відповідає встановленій нормі і її буває недостатньо для роботи більш потужних побутових приладів, як пральна машина, водонагрівач, влаштована кухонна техніка;

        Автономна сонячна станція під власні потреби доцільна для дачі або будинку в новозбудованому районі, де немає ЛЕП або там, де користування загальною мережею ускладнене.
        Мережева станція підключається до лінії електропередачі, тому заробіток на «Зеленому» тарифі за її встановлення можливий. Проте така СЕС не має акумуляторів, а отже і функції накопичення струму. Відповідно, вона вироблятиме електрику для приватного будинку тільки в сонячну погоду – вночі та в негоду електроенергія буде черпатись із централізованої мережі. Вартість такої сонячної станції найнижча, у порівнянні з іншими видами, а окупність найшвидша – близько 5 років. Вона дозволяє економити на електриці вдень у ясну погоду та отримувати прибуток.

Гібридна сонячна станція – поєднання автономної та мережевої. Вона має АКБ, тому за правильного розрахунку необхідної потужності може повністю забезпечити будинок електрикою, а підключення до ЛЕП дає можливість продажу «зелених» кіловат державі за досить вигідною ціною. Коли тривалий час погодні умови стають на заваді продукуванню струму та акумулятори розряджаються, електрику можна брати з мережі. Її ціна і період окупності більші, ніж у мережевої, однак користувач отримує абсолютну енергетичну незалежність і постійних додатковий дохід.

Сонячна електростанція складається з таких компонентів

  • Панелі. Ключова складова цього обладнання – кремній – природний елемент, один з найпоширеніших на нашій планеті.. Якщо коротко, процес генерації струму проходить так: сонячний промінь вивільняє електрони, а їх рух спричиняє вироблення постійного струму. Панелі бувають монокристалічними, полікристалічними та плівковими. Вони складаються із алюмінієвої рами, гартованого скла для захисту від механічних пошкоджень, двох інкапсуляторів (по обидві сторони фотомодуля), фотомодуля, де і відбувається процес вироблення електроенергії, підкладки та розподільчої коробки. Вартість та період експлуатації сонячної панелі залежить від її виду та розміру.
  • Інвертор перетворює постійний струм, згенерований фотопанелями у змінний, який необхідний для живлення побутових приладів та продажу. Види інверторів залежить від типу сонячної електростанції та відрізняються в ціні.
  • Контролер «слідкує» за стабільністю роботи системи, взаємодією між її частинами, рівнем заряду батарей.
  • АКБ необхідні для накопичення струму з метою подальшого використання для енергопотреб дому. Акумулятори відсутні у мережевих СЕС. На їх вартість впливає ємність – об’єм електроенергії, який вони можуть зберігати.
  • Двонаправлений лічильник здійснює облік вхідної та вихідної електроенергії. Потрібен для визначення кількості використаних кіловат з мережі та направлених в неї для продажу. Він використовується у випадку, якщо власник здійснює продаж за «Зеленим» тарифом.
  • Додаткове обладнання: кріплення фотопанелей (наземні, дахові), кабелі.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень