Мохонько Сергій Олександрович(10.11.1978 – 22.03.2022)
Сергій народився 10 листопада 1978 року в м.Дніпропетровськ. Згодом родина переїхала на Полтавщину, у с. Святилівка, де й пройшли дитячі та шкільні роки Сергія. Після закінчення Святилівської загальньоосвітньої школи І-ІІІ ступенів, у 1996 проходив службу у військовій частині 169 «Десна» імені князя Ярослава Мудрого (169 НЦ, в/ч А0665) .
У 1998 році пройшов військову службу та отримав кваліфікацію «заступник командира автомобільного взводу». По закінченню військової служби жив у м. Кременчуці, де працював водієм.
У 2004 році переїжджає до м. Глобине й продовжує працювати водієм. Сергій Олександрович закінчив Березоворудський аграрний коледж, після якого продовжив здобувати знання в Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «Галузеве машинобудування».
У 2006 одружився. У цьому ж році народився син - Мохонько Ярослав.
Сергій Олександрович завжди був енергійним, жвавим. З дитинства цікавився спортом. З 12 років тренувався дзюдо й самбо в селі Бугаївка. Згодом освоював силу боксу. Грав у футбол, захопився вільною боротьбою, любов до якої прищепив і сину Ярославу.
За роки проживання у Глобиному переймався розвитком спорту в Глобинському районі. Завдяки його підтримці в ДЮСШ «Глобине» донині діти мають змогу відвідувати секцію вільної боротьби.
Останні 5 років життя працював водієм великовантажних автомобілів на далекі відстані.
З початком повномасштабної війни добровольцем пішов захищати Україну від ворожої навали.
Старший сержант, сержант з матеріального забезпечення реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону 27 РЕАБр.
Сергій Олександрович Мохонько загинув 22.03.2022р. на оборонних рубежах м. Києва. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Похований у м.Глобине.
