ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ ОЛЕГА КОСТИРЕНКА
Наша пам’ять може зберігати все. Може зберігати радість, може – біль. Біль – це важко, це дуже важко. Особливо, коли болить і пече за тими, кого вже з нами немає, кого ми більше не побачимо, не почуємо, але будемо пам’ятати та згадувати завжди.
1 серпня 2023 року минає сумна річниця з дати загибелі нашого земляка, Героя, захисника України…
КОСТИРЕНКО Олег Володимирович народився 8 січня 1971 року. Після закінчення школи проходив строкову військову службу в частині спецпризначення повітряно-десантних військ. Після служби створив родину та почав працювати інспектором дорожньо-патрульної служби у відділенні ДАІ при Глобинському РВ УМВС України в Полтавській області. Згодом закінчив школу міліції. У серпні 2014 року, у тяжкі для України часи, зі зброєю в руках Олег пішов захищати українську землю від ворога. Службу ніс в Донецькій та Луганській областях. Повернувся додому в жовтні 2015 року. Рік і два місяці він перебував у зоні бойових дій. З вересня 2016 року до січня 2021 року проходив службу в Глобинському районному військовому комісаріаті, після чого був переведений до 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167), де служив старшим стрільцем.
Та 1 серпня 2022 року його життя обірвалося… Під час артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу населеного пункту Травневе Бахмутського району Донецької області Олег отримав поранення несумісні з життям.
Не стало людини, яка любила та цінувала життя, знала своє місце в ньому, знала якою життєвою дорогою має йти. Не стало люблячого сина й батька, чоловіка, який планував і міг зробити ще так багато у своєму житті. Та все це обірвали рашистські нелюди.
Олег пішов від нас в інше життя, але він завжди буде зі своєю родиною, з нами усіма. Такі люди не йдуть в небуття.
Його серця, доброти та любові вистачало на усіх: на рідних, на друзів, знайомих.
Олег– справжній Герой, а Герої не вмирають. Вони вічно живуть у нашій пам’яті, у наших серцях.
Слава Герою! Слава Україні!
