Суховієнко Микола Іванович (20.10.1970 - 16.05.2023)
Микола Іванович Суховієнко народився 20 жовтня 1970 року у с. Шепелівка. Тут він зростав, мужнів. Навчався у Глобинській загальноосвітній школі І-ІП ступенів №1.
Військову службу проходив в м. Умань у ракетних військах. Після проходження служби працював бригадиром у тракторній бригаді ПСП « Мрія» у с. Шепелівка.
У 2004 році переїхали з сім’єю у с. Весела Долина. Працював комбайнером у КСП «Промінь». Потім став приватним підприємцем по виготовленню меблів. Мав дружину, доньку і сина.
З 2014 по 2019 рік проходив службу у бойових частинах, неодноразово підписував контракт зі Збройними Силами України. Він брав участь в бойових діях на найгарячіших ділянках фронту, зокрема і в боях за Донецький аеропорт у 2014 році. У 2018 році воїн був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» та орденом «За мужність» 3-го ступеня. Лютий 2022 року не залишив Героя байдужим. Незважаючи на стан здоров’я та групу інвалідності, він знову взяв до рук зброю, щоб захистити свій дім та Батьківщину від озвірілих рашистів, які знищують все на своєму шляху. В перший день повномасштабної війни, 24 лютого, чоловік прийшов до центру комлектування та був відправлений до військової частини А2167 (72-га окрема механізована бригада), де був заступником командира бойової машини.
16 травня поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині життя Миколи Суховієнка обірвав ворожий артилерійський обстріл. Герой віддав своє життя за свободу і незалежність нашої держави та до останнього подиху був вірним військовій присязі.