Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
Основним нормативним документом, що регламентує питання охорони праці на виробництві є Закон України «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів та громадських організацій відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Особливе місце в сфері здійснення контролю за дотриманням норм з охорони праці відведено профспілкам. І найбільш вагомого значення такий контроль набуває в умовах складної соціально-економічної ситуації в суспільстві, коли погіршується і контроль за охороною праці на виробництві. Зокрема, на безпеці праці негативно позначається катастрофічне старіння основних фондів, фізична і моральна зношеність обладнання, машин і механізмів, відсутність коштів на їх оновлення та ремонт. Але найчастіше відзначається масове ослаблення трудової та технологічної дисципліни, елементарне ігнорування вимог охорони праці як власниками підприємств, так і самими робітниками. На багатьох підприємствах скорочуються або й повністю ліквідовуються служби охорони праці. Тому сьогодні профспілкові комітети повинні краще взаємодіяти з адміністраціями у питаннях створення належних умов і безпеки праці.
Першим кроком до такої взаємодії може бути укладання колективного договору, в якому сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням і аваріям.
В процесі здійснення контролю за додержанням власниками законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та створенням безпечних і нешкідливих умов праці, професійні спілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань колективних договорів (угод), вносити власникам, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Слід пам’ятати, що за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Стратегічні принципи розвитку цього напрямку роботи завжди залишаються незмінними:
- уникнення ризиків (профілактика);
- безпечні технології;
- оптимізація умов праці;
- інтеграція виробництва та роботи з охорони праці;
- основна відповідальність роботодавця та підприємця за охорону праці на
робочому місці;
- визнання особистої зацікавленості працівника в забезпеченні охорони праці;
- співпраця роботодавців та працівників на рівних засадах;
- право прийняття участі в рішеннях стосовно власної роботи;
- право знати та принцип прозорості;
- безперервне вдосконалення та розвиток охорони праці.
Питання безпеки праці вимагає суворого виконання вимог трудового законодавства не тільки власником, а й найманим працівником. Значна частина нещасних випадків на виробництві є наслідком зневажливого ставлення найманих працівників до норм безпеки праці, грубого порушення ними трудової та технологічної дисципліни, елементарне ігнорування вимог охорони праці. Кожна колективна угода має містити норми, спрямовані на посилення трудової дисципліни, обов’язкове знання правил охорони праці та підвищення особистої відповідальності кожного працівника за дотримання цих правил.
