Не маємо права забути!
19 травня - День пам’яті жертв політичних репресій. Цього дня ми згадуємо тих, кого вбили, скалічили або травмували в роки Великого терору Йосипа Сталіна.
Наслідками комуністичного терору 1937–1938 рр. в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії.
Підготували для читацької аудиторії низку вражаючих фактів про «Великий терор» в Україні
За період Великого терору на території УРСР, за оцінками істориків, засудили 198 918 людей, близько двох третин із них розстріляли. Інших відправили до в’язниць та таборів. Служба безпеки України вважає, що жертвами терору стало понад 260 тисяч українців.
Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.
Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини.
Розстріли проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. Пізніше енкаведисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.
Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган».
За спеціальною директивою, родинам розстріляних повідомляли про смерть їхніх рідних усно і причиною смерті називали інфаркт чи серцевий напад. А дату смерті у довідках ставити довільно, у межах 10 років після арешту.
Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР.
Термін «Ворог народу» має давньоримське походження. У СРСР цей термін був вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.
