4 червня - День пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Понад десять років росія знищує українців. Відчуваємо біль за кожним загубленим життям. Втрачати співгромадян - важко. Але набагато тяжче усвідомлювати, що держава-терорист вбиває тих, хто навіть не встиг сповна почати жити - дітей.
Ворожі ракети й снаряди, свідомо націлені проти мирного населення, відбирають наше майбутнє. Сотні маленьких українців мали змінити цей світ: хтось міг стати науковцем, хтось – завоювати олімпійське золото, а хтось – винайти ліки від найстрашніших хвороб. Всі вони в майбутньому стали б справжніми громадянами своєї держави, народжували і виховували власних дітей...
Їх передчасно обірвані життя - вічний біль України.
Їх непрожиті долі - вічна мука їхніх родин.
Страшні цифри - 550 українських хлопчиків і дівчаток ніколи не стануть дорослими. 1366 маленьких життів зазнало поранень та каліцтв. Тисячі вже мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. 2021 дитина - зникла безвісти. Понад 19 тисяч – депортовано до рф (388 - повернуто). Але досі немає даних з усіх тимчасово окупованих ворогом територій. Перспектива дізнатись правду - лякає.
Гіркими сльозами оплакуємо наших дітей, які стали жертвами війни з агресором. І обіцяємо пам’ятати їх завжди - усміхненими, щасливими і безтурботними.
Спіть спокійно, янголята. Вічна пам’ять...
