25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок
25 листопада щорічно по всьому світу відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Цей день — можливість наголосити на одній з найбільших проблем сучасного суспільства. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно кожна третя жінка у світі стає жертвою фізичного та/або сексуального насильства. Ця проблема актуальна й для України, де насильство проти жінок залишається серйозною соціальною та юридичною проблемою.
Статистика
Згідно з статистикою, від початку повномасштабного вторгнення ситуація щодо домашнього насильства в Україні зросла в порівнянні з попереднім роками. Так, наприклад, у 2019 році кількість поданих заяв до поліції становила 141 814, з них 1068 — відкриті справи, і 759 — дійшли до суду. У 2022 році до відділків поліції було подано 244 381 заяви, серед яких відкритих — 1498, а до суду надійшло 1249. Якщо говорити про 2024 рік, то станом на жовтень кількість заяв "перевершила" попередні роки на 80%. Але навіть попри збільшення кількості заяв, відсоток їх надходження до суду значно знизився. У 2022 та 2023 роках цей показник становив близько 83%, зараз же – всього 64%, що є найнижчим показником за останні п’ять років. Також, варто зауважити, що такі дані не є точними, оскільки, не всі жертви наважуються звертатися до відповідних органів по допомогу.
На жаль, слід констатувати, що не останньою причиною збільшення кількості звернень жертв насильства за даними експертів є повномасштабна російська агресія. Зокрема, йдеться, наприклад, про посттравматичний стресовий розлад, який характеризується різкими сплесками неконтрольованої агресії.
Яким буває домашнє насильство?
Коли йдеться про домашнє насильство, то варто не забувати, що воно має різні форми та види. Найбільш згадуваним є фізичне насильство і це не лише удари або штовхання, це будь-які прояви фізичної агресії. Сюди також можна включити погрози фізичної розправи, що можуть викликати почуття страху та небезпеки.
Жодна насильницька дія не може бути виправданою. Але, на жаль, домашнє насильство залишається болючою реальністю для багатьох українських жінок.
Суттєвою проблемою є економічне насильство. Тобто, коли жінці забороняють працювати або навчатися, і при цьому змушують фінансово залежати від свого партнера. В таких випадках насильник контролює кожну витрачену копійку і може позбавляти доступу до найнеобхіднішого. Таке насильство небезпечне тим, що позбавляє жінку здатності ухвалювати власні рішення.
Не менш серйозним є сексуальне насильство, коли партнер змушує жінку до сексуальних дій без її згоди або використовує шантаж для досягнення своїх цілей. Спостерігається також збільшення репродуктивного тиску на жінок, що за час повномасштабної війни лише посилюється.
Руйнівний вплив на самопочуття жінки несе психологічне насильство. Сюди включаються постійні приниження, образи, знецінення досягнень жінки, контроль над її стосунками з друзями та близькими. Також психологічне насильство може проявлятися через постійні ревнощі та втручання в особистий простір. Цей вид насильства часто залишається непоміченим, але саме він призводить до серйозних емоційних травм і відчуття ізольованості у жінки.
Часто кривдники обіцяють "виправитися" або говорять, що більше не будуть так вчиняти. На жаль, такі обіцянки рідко виконуються. Тому усвідомлення цього може допомогти наважитися вийти з таких стосунків.
Важливим етапом також є усвідомлення власної цінності та своїх істинних потреб, розуміння того, що власне "Я" заслуговує на повагу, безпеку та підтримку. Жертва насильства має визнати, що має право на життя, в якому відсутні біль та страх.
Корисною для підтримки психологічного стану є допомога родичів, друзів, знайомих. За відсутності цього, можна звернутися до правоохоронних органів, а також в кризові центри/ кімнати, де можна отримати різного роду допомогу - від психологічної, медичної, юридичної до матеріальної.
До того ж не варто уникати роботи з фахівцем (психологом/ психотерапевтом) для опрацювання цього травматичного досвіду. Це такий собі шлях до зцілення і відновлення психічного та емоційного здоров'я.
Вихід з таких стосунків — складний процес, що потребує мужності, сил і підтримки. У кожного він різний, оскільки не існує якогось єдиного, чарівного алгоритму. Проте, важливо пам'ятати, що кожен з нас має право на безпеку та повагу, і життя без насильства цілком можливе!
Гарячі лінії для жертв домашнього насильства
Нині в нашій державі функціонує кілька національних гарячих ліній для жертв домашнього насильства, де можна отримати анонімну підтримку, не залишаючи інформації про себе. Фахівці на лініях надають психологічну підтримку, допомагають розробити план безпеки та пояснюють доступні правові механізми. Наприклад:
- 1547 – «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству.
- 0 800 500 335 - Національна "гаряча лінія" із попередження домашнього насильства.
Такі служби можуть підказати, як безпечно вийти з небезпечної ситуації або знайти притулок.
Гаряча лінія з протидії домашньому насильству (0 800 500 335 або короткий номер 116 123) надає консультації та підтримку, а також може порадити, до яких організацій звернутися для додаткового захисту.
Загальний алгоритм дій при потраплянні в ситуацію домашнього насильства (для дорослої особи)
