Ім'я видатного земляка повертається на малу батьківщину
31 січня у Глобинському ліцеї №1 в рамках відзначення 75-х роковин з дня народження видатного земляка, уродженця Глобиного Юрія Лози відбулася зустріч громадськості міста з поважною столичною делегацією.
На рідну землю Юрія Івановича цього дня прибули його вірні друзі по життю та колеги по роботі: директор ТОВ «Видавництво «Мапа» Микола Сухенко, провідний науковий співробітник Інституту історії України, директор ТОВ «Українська Картографічна Група», доктор географічних наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки Ростислав Сосса, провідний науковий співробітник НДІ геодезії і картографії, заступник президента ГС «Українське товариство геодезії і картографії» Микола Трюхан, політолог Максим Майоров (у відеорежимі), а також рідна сестра пана Юрія Людмила Сергієнко. Вклонитися пам’яті видатного науковця завітали його однокласники (випуск школи №1 1967 року) Ольга Безугла, Надія Шевченко, Валентин Білоус. Серед присутніх у залі також були жителі перейменованого на честь земляка села Лоза разом зі старостою Петром Ковальчуком; освітяни, працівники виконавчих органів міської ради, закладів культури, пересічні містяни. На правах господаря гостей зустрічав і щиро вітав міський голова Станіслав Джусь.
Вчитель історії ліцею Сергій Макайда познайомив товариство з основними етапами життєдіяльності школи, в якій свого часу навчався відомий на весь світ картограф, історик і краєзнавець Лоза. Ольга Безугла (дівоче прізвище - Савченко) у своїй розповіді пригадала далекі шкільні роки і розповіла про товариське спілкування з талановитим однокласником під час його приїздів до Глобиного. Гості з Києва, яким судилося дружити з Юрієм Івановичем зі студентських років, а потім працювати на картографічній та історичній ниві впродовж всього життя, поділилися спогадами про друга та колегу. Розповіли про неоціненний внесок Юрія Лози в галузь українського національного картографування, участь у встановленні (після здобуття незалежності) державного кордону України, активну позицію у процесі декомунізації топонімічних назв, боротьбі за українську церкву, відтворенні правдивої, достовірної історії України та ін.
Цікаво було дізнатися й про інші захоплення нашого земляка, серед яких – гра на електрогітарі, футбол, спів, вивчення іноземних мов. Так, наприклад, Юрій Іванович самотужки вивчив польську та італійську. У 90-х роках минулого століття вченому навіть довелося підробляти на життя синхронним перекладом. Дуже любив сонячну Італію, неодноразово там бував, мав багато друзів, знався на італійських традиціях та кухні.
Підсумовуючи цікаву та пізнавальну зустріч, міський голова Станіслав Джусь висловив слова вдячності колегам Юрія Івановича за те, що не забувають свого доброго друга, продовжують його працю, популяризують ім’я видатного науковця та знайомлять українців з вагомими здобутками великого патріота, засновника сучасної наукової картографії, який народився на благодатній глобинській землі.
